Сент-Гауденс у Корніші

Август Сент-Гауденс вперше приїхав до Корніша у 1885 році, і зняв старий трактир на літо у свого друга і адвоката Чарльза Бімена. Він пристосував будинок до своїх потреб і перетворив клуню на студію. Сент-Гауденс поступово закохався в це місце і в кінці кінців придбав його у 1892 році. Сім’я продовжувала відпочивати тут влітку до 1900 року, а потім це місце стало їх постійною домівкою. Він назвав маєток Аспет на честь французького містечка, де народився його батько і роками змінював всі ділянки маєтку: сади, живі огорожі, зони відпочинку, включаючи басейн, галявинку для гри в шари і дев’ятилунковий майданчик для гольфу. Будинок, збудований у 1800 році, був повністю перероблений: елегантні вигнуті сходи з робочим кабінетом були доповнені до головного передпокою,разом з новими спальнями, солярієм, мансардними вікнами і широкою верандою з колонами.

З ростом його популярності і напливом замовлень Сент-Гауденс збудував велику студію, де його асистенти могли працювати. Роль Сент-Гауденса стала як у виконавчого продюсера, який розвивав концепцію і початкові моделі скульптури, а потім керував асистентами для завершення роботи. У 1904 році велика студія згоріла, зруйнувавши кореспонденцію скульптора, ескізи і багато незавершених робіт. Перепланована будівля, що отримала ім’я студія Каріатід, була швидко збудована, але у 1944 році вона також згоріла.

Багато інших добре відомих художників поїхали слідом за Сент-Гауденсом до Корнішу, створивши там те, що було відомо як Корнішська колонія. Серед них були художники Максфілд Періш, Томас Девінг, Джордж де Xорест Браш, Люсія Xалер і Кеніон Кокс; драматург Персі МакКей; американський романіст Уінстон Черчіль; архітектор Чарльз Плет; і скульптори Пол Меншіп, Герберт Адамс і Луіс Сент-Гауденс, брат Августа. Ці митці створили динамічне соціальне оточення, в центрі якого був Август Сент-Гауденс.

У 1905 році члени мистецької колонії поставили п’єсу "Наша маска:боги і золотий кубок" на території маєтка на честь 20-ої річниці перебування Сент-Гауденса у Корніші. Сценічна декорація у вигляді грецького храму пізніше була відтворена у мармурі і зараз є місцем поховання Сент-Гауденса та його сім’ї.

Після смерті Сент-Гауденса у 1907 році мистецька колонія поступово розпалась. Аспет, проте, залишається спогадом про ту громаду і роботу одного з видатніших американських скульпторів.

Скульптор американського ренесансу

"Робота скульптора триває так довго, що для нього це майже злочин нехтувати чимось, що в його силах, щоб виконати в результаті те, що не буде ганьбою".

Август Сент-Гауденс

Август Сент-Гауденс народився 1 березня 1848 року у Дубліні, Ірландія в сім’ї французького шевця і його ірландської дружини. Через шість місяців сім’я емігрувала до Н’ю-Йорку, де і виріс Август. Після закінчення школи у віці 13 років, він виявив сильну зацікавленність до мистецтва як кар’єри і його віддали в учні до студії з художньої різьби по каменю і виготовленню камей. Працюючи цілими днями в студії на токарному верстаті Август також відвідував уроки мистецтва у Н’ю-Йоркській Купер спілці та в Національній Академії Дизайну.

У 19 років Август закінчив своє ремесляне навчання і вирішив стати скульптором і вирушив до Парижу, де він навчався у відомій школі мистецтв - Ecole des Beaux-Arts. У 1870 році він покинув Париж і вирушив до Риму, де наступні п’ять років він навчався класичному мистецтву і архітектурі, працював над своїми першими замовленнями. Тут він також, зустрів американську студентку художнього факультету Августу Xомер, на якій пізніше одружився. У 1876 році Август отримав своє перше велике замовлення - монумент адміралу громадянської війни Давіду Глазгоу Xаррагуту. Урочисто відкритий у Н’ю Йорку у 1881 р., робота отримала величезний успіх; поєднання реалізму і алегорії була відходом від попередньої американської скульптури. Слава Сент-Гауденса зростала, і швидко надходили інші замовлення.

Зростаюча популярність Сент-Гауденса дозволила йому продовжувати його пристрасть до навчальної діяльності, те чим він постійно займався з1888 по 1897 роки. Він навчав молодих митців особисто, а також у Xудожній Студентській Лізі, і наймав багато асистентів. Він також був художнім радником Колумбійської Експозиції 1893р., завзятим прихильником Американської Академії у Римі і приймав участь у Комісії МакМілана, яка давала рекомендації для архітек- турного та художнього збереження і поліпшення столиці нації.

Найбільшою спадщиною Сент-Гауденса можна назвати такі його пам’ятники як монумент Шерману в Центральному парку Н’ю Йорка і його "Стоячий Лінкольн" у Чікаго, один з найкращих монументів президенту громадянської війни. Вдихнувши реалізм і ідеалізм, монументи Сент-Гауденса мають якість динамічності досі небачину в американській скульптурі. Пам’ятник генералу Вільяму Т.Шерману є драматичним прикладом його техніки, крилата Перемога веде рішочого Шермана під час його походу до моря. Він виконав також інші безсмертні і своєрідні скульптури, такі як: меморіал Адамсу, монумент Пітеру Куперу, пам’ятник генералу Джону А. Логану. Можливо його найвидатнішим досягненням в цей період був меморіал Шо, присвячений 54-ому Масачусетському полку афро-американських волонтерів, урочисто відкритий у Бостоні у 1897р. Цей шедевр називають "симфонією" Сент-Гауденса у бронзі; на його створення було витрачено 14 років.

Сент-Гауденс був першим, хто поєднав архітектуру, ландшафтний дизайн і монументальну скульптуру. Співпрацюючи з ведучими архітекторами такими, як Станфорд Вайт він створив нові й унікальні оформлення в своїх роботах.



Після того, як в 1900 р. у Сент-Гауденса було виявлено рак він вирішив перетворити Корніш на своє постійне житло. Наступні 7 років незважаючи на підупадання енергії він продовжував працювати, створюючи нескінчений потік барельєфів і скульптур. Після його смерті 3 серпня 1907 р. його дружина Августа і його син Гомер продовжували відпочивати влітку в Аспеті. У 1919р. вони заснували меморіал Сент-Гауденсу, організацію яка була покликана зберігати це місце, як історичну пам’ятку. У 1965р. меморіал передав свою власність в дар Національній парковій службі.

 

КАМЕЇ ,МЕДАЛІ, МОНЕТИ

Сент-Гауденс почав свою художню кар’єру працюючи в жанрі мініатюрної рельєфної скульптури - камеї. Працюючи підмайстром шість років замолоду у студії з художньої різьби по каменю, він створив безліч прекрасно витончених камей з каменю та черепашки. Пізніше він створив інші шедеври мініатюри: медалі і монети. Він виконав ювілейні медалі присвячені 100-річчю урочистого вступу Джорджа Вашінгтона на пост президента США у1889р., всесвітній Колумбійській виставці у Чікаго у 1893р. і спеціальну медаль присвячену урочистому вступу на пост президента США Теодора Рузвельта у 1905 р. На замовлення президента Рузвельта у 1904 р. Сент-Гауденс створив ескізи трьох монет для монетного двору США: монети в один цент та десять і двадцять золотих доларів. Рузвельт і Сент-Гауденс хотіли пробудити красу високорельєфних монет Стародавньої Греції і Риму. З цим замовленням Сент-Гауденс став першим скульптором, який виконав повністю дизайн американської монети. Після деяких проблем з випуском монет з таким високорельєфним зображенням, золоті монети в кінці кінців були випущені через декілька місяців після смерті Сент-Гауденса у 1907р і чеканились до 1933 р. Лицьовий вигляд двадцятидоларової монети "двоглавого орла" із зображенням стоячої свободи все ще використовується на сучасних золотих американських монетах. Для багатьох митців і колекціонерів дизайн монет Сент-Гауденса залишається найгарнішим серед американських монет.

 

ПОРТРЕТНІ РЕЛЬЄXИ

Серед найбільш відомих досягнень Сент-Гауденса - портретні рельєфи. Барельєф (низький рельєф) вважається найбільш складним і важким типом скульптури, його часто порівнюють з "малюванням на глині ". Але такий рельєф не має нічого спільного із справжньою формою, а тільки із зовнішнім виглядом форми. Деталі і перспектива повинні бути передані засобами світла, що падають на ледь помітні контури поверхні.

Рельєфи Сент-Гауденса виконані з різноманітних матеріалів, включаючи бронзу, дерево, мармур, гіпс і виражають життєву силу та жвавість, які важко побачити в цьому жанрі. Його робота демонструє не тільки красу композицій, але й майстерність виражати внутрішній характер предмету. Кеніон Кокс, майстер з настінного розпису, назвав його ‘‘найбільш досконалим майстром рельєфу починаючи з п’ятнадцятого століття’’.

Багато видатних особистостей таких, як Корнеліус Вандербілт та Семюел Грей Ворд, замовляли Сент-Гауденсу створення своїх особистих портретів та портретів своїх сімей. Як результат він створив понад 100 портретних рельєфів, від барельєфних композицій таких, як із зображенням його дружини Августи, сина їхніх сусідів Вільяма Е.Бімена і шотландського письменника Роберта Льюіса Стівенсона, який є одним з найпопулярніших його витворів, до високорельєфних, як портрет Луїзи Xоуленд.

 

 

ПОДОРОЖУЮЧИ САДИБОЮ СЕНТ-ГАУДЕНСА

Ласкаво запрошуємо до будинку,садів та студій одного з найвидатніших американських скульпторів. Це була літня резиденція А.Сент-Гауденса з 1885р. по 1897р. і його постійним помешканням з 1900р. і до кінця його днів в 1907р. Наступні визначні місця виділені цифрами на малюнку.

1. Маленька студія була збудована у 1904 р. за ескізами архітектора Джорджа Xлетчера Бабба. Ця будівля замінила амбар, який Сент-Гауденс раніше перетворив на студію, де він міг працювати над монументом ‘’Стоячий Лінкольн’’; пізніше ескізи були збільшені і завершені його асистентами в набагато більшій студії неподалік, яка згоріла у 1944р. Пергола, з її доричними колонами, була спроектована Сент-Гауденсом у 1889 після подорожі до Італії. Червоні відштукатурені стіни та ліплення з Парфеноновим фризом завершують бажаний середземноморський ефект. Зараз тут розташовані роботи Сент-Гауденса та музейна лавка в колишній ‘’гіпсовій’’ кімнаті.

2. Аспет було збудовано у приблизно 1800 р., як трактир. Цей цегляний будинок у стилі ‘’півночі’’ був місцево відомий, як ‘’Xагінз Xоллі’’. Сент-Гауденс перейменував його у Аспет на честь французького містечка, де народився його батько і після 1885 р. він добудував мансардні віконця та західну веранду з ганком і самотніми колонами. У будинку збереглась справжня обстановка, умеблювання та декоративні предмети з подорожей Сент-Гауденса. Величне дерево навпроти - це медова псевдоакація, посаджена у 1886 році.

3.Квітковий сад. Старомодні багаторічні рослини оточені соснами та живою огорожею з крапчатих боліголовів - це імітація італійських строго розпланованих садів. Сент-Гауденс особисто приймав участь у плануванні та розвитку всіх аспектів ландшафту навколо Аспету.

4.Меморіал Адамса (1891/1974). Це заново відлита бронзова похоронна скульптура, яку замовив історик Генрі Адамс для своєї дружини Клавер. Скульптура знаходилась у Вашінгтоні на Рок Крік Цвинтарі. Адамс дав своє ім’я цій скульптурі ‘’Мир Господа’’. Сент-Гауденс назвав її ‘’'аємниця майбутнього... поза болем і поза радістю’’.

5.Зелена галявинка. Сент-Гауденс використовував цю ділянку для гри в шари.

6.Меморіал Шо (1897/1901). Це остання версія Сент-Гауденса пам’ятника учасникам громадянської війни, 54-ому Масачусетському полку з афро-американських волонтерів. Оригінальна і унікальна форма меморіала лише трохи відрізняється від справжньої, що у Бостоні, на створвння якої у Сент-Гауденса пішло 14 років.

7.Стайня та Крижаний будинок. Побудований у 1885 р. і заново відбудований у 1891 р., Крижаний будинок використовували для зберігання льодяних глиб, які зрізали з місцевого ставка Блоу-Мі-Даун взимку. Зараз тут представлені кінні вози, включаючи сани.

8.Ботанічний садок. Колишній город, зараз ця ділянка засаджена однорічними квітковими культурами. 'акі зусилля докладаються, щоб відновлювати та поповнювати історичне різномаїття рослинного світу.

 

9.Пам’ятник Xаррагуту(1881). Перше замовлення Сент-Гауденсу на міський монумент був цей меморіал присвячений учаснику громадянської війни адміралу Давіду Глазгоу Xаррагуту. Архітектор Станфорд Вайт допомагав у проектуванні п’єдесталу/основи. Це була його перша з багатьох співпраць з А.Сент-Гауденсом. Великий успіх цієї роботи затвердив репутацію А.Сент-Гауденса, як провідного скульптора.

10. Картинна галерея. Ця автентична надвірна будівля у 1848 р. була перетворена на галерею для змінних експозицій, які фінансували піклувальники Меморіала Сент-Гауденсу.

11.Нова Галерея. ' 1848 р., через чотири роки після того, як спустошливе полум’я знищило два з половиною поверхи студії Каріатіда, піклувальники Меморіала Сент-Гауденсу відновили дві надвірні будівлі, що залишились, і перетворили їх у виставочні галереї. Архітектор Джон Аймс додав до цього комплексу атріум і басейн у римському стилі. Зараз тут представлені роботи Сент-Гауденса: портретні рельєфи, ескізи для золотої чеканки в США 1907р., медалі та камеї.

12.Студія Равін була збудована у приблизно 1900 р. В цій студії асистенти Сент-Гауденса займалися різьбою по мармуру, а також після пожежі 1904р. тут виготовляли скульптури. Відреставрована у 1969р. зараз - це майстерня для скульптур з резиденції.

13.Стежка Равін. Ця дороговказна, в чверть милі природня стежка бере свій початок вид студії Равін і простирається уздовж старої стежки для екіпажей уздовж струмка Блоу-Мі-Ап. Вона закінчується біля Xраму. ' нижньому кінці знаходиться купальня, збудована Сент-Гауденсом.

14.Xрам. Спроектований у 1905 р., як декорація для п’єси, яка була представлена митцями Колонії Корніш на честь 20-ої річниці приїзду Сент-Гауденса до Корніша. Пізніше Xрам відтворено з мармуру і зараз там покоїться прах сім’ї Сент-Гауденса.

15. Стежка Блоу-Мі-Даун. Ця мальовнича стежка в 2 милі спускається до млинного ставка через Блоу-Мі-Даун, територію у 80 акрів лісу, який вирізняється зрілостю своїх білих сосен.

 

КОРИСНА ІНXОРМАЦІЯ ПРО ВАШ ВІЗИ' ДО ЗАПОВІДНИКА

Національний історичний пам’ятник-садиба Сент-Гауденса знаходиться поряд з магістраллю Новий Xемпшир (Н.X.) 12А у Корніші. Це 12 миль південніше Західного Левану, Н.X., 12 миль північніше Клермонта, Н.X., і у 2-х милях від Віндзора, Вермонт. Від Віндзора перетніть критий міст і поверніть ліворуч на Н.X. 12А. До музею також можна дістатись з 20-ого повороту (Західний Леван) на I-89, потім на південь на Н.X.12А, або поворот 8 (Аскатні) на I-91, спочатку на схід на Н.X.12А, а потім на північ.

На території парку не має громадських телефонів, закладів харчування і обладнання для кемпінгу. Все це ви можете знайти в сусідніх районах. 'уалети, розташовані на території парковки, також пристосовані для інвалідних колясок.

Часи роботи і плата. Музей відкрито з травня по жовтень. Будівлі відкрито з 9.00 ранку до 16.30, а подвір’я до сутінок. Плата за вхід стягується з осіб віком від 16 років. 'ак, як це район, де стягується федеральна плата, то перепустки Золотий Вік, Золотий Доступ, і Золотий Орел приймаються.

Для Вашої безпеки. Будьте обережні на перехресті при виїзді з паркової стоянки, будьте також обережні подорожуючи по парку так, як мармурові східці бувають слизькі коли вогко, а цегляні стежки можуть бути нерівні. 'акож, бджоли і отрутний плющ можуть бути поблизу лісу і стежок.

Зручність огляду. Деякі будівлі і території історичної пам’ятки (#2, 3, 12, 13, 14 і 15 зверху) не пристосовані для інвалідних колясок. Пояснювальна інформація на мові Брайля, фільм з субтитрами, аудіо касети та лазерні диски можна придбати в Маленькій студії (#1).

 

Адміністрація національним історичним пам’ятником музеєм-садибою А.Сент-Гауденса виконується Національною Парковою Службою Департаменту Внутрішніх Справ Сполучених Штатів. Запитання та коментарі можна направляти: директору,

Saint-Gaudens National Historic Site,R.R.3,

Box 73, Cornish, NH 03745-9704, або телефонуйте (603) 675-2175.

Ви також маєте доступ до нашої сторінки на інтернеті

http: www.nps.gov/saga.

***

Ukraininan version generously provided through the professional translation efforts of Victoria Ivanii and Alexander Dobrinov, Ukraine.

Return To Home Page